про інтернет

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//EN"
"http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
<head>
<title>Untitled Document</title>
<meta http-equiv="Content-Type" content="text/html; charset=windows-1251">
<style type="text/css">

</style>
</head>

<body>
Я тільки й думаю, що про зв'язок реальності та Інтернету. 
Є можливість про це розмірковувати, бо я знав світ і до появи його віртуальної копії. 
Спочатку хотів би розповісти цю копію та її роль, потім - про сучасне мистецтво, 
а згодом - про принади віртуального життя, яке веде до раю. 
<h4 class="style8">частина перша </h4>
Як людина сприймає реальність? Кожна - по-своєму. Митці - ті люди, які мають достатньо сил, аби своє бачення реальності нав'язати іншим людям. Вони ніби огортають своїм шматочком реальності, як тканиною. Але чим далі - тим легше зробити свою реальність доступною для багатьох. За допомогою Інтернету. Будь-кому відкриті засоби сучасного перетворення реальності на, гм, мистецтво. Для цього не потрібно багато сил і впертості, як раніше. Можна зняти відеоролик, створити блог або просто написати коментар. Хто завгодно може огорнути тебе своєю реальністю. І, відповідно, вона не зобов'язана бути якісною. Реальностей стало багато, наче мурах, хоча вони і мають бути вишуканими, як сколопендри. Чи не призведе це перенасичення до кінця світу?! Питання із тих багатьох, відповідь на яке дасть лише час. 
частина друга 
Мобільне миттєве мистецтво - МММ - допомогає віртуалізувати власні реальності. Ознаки його такі:
1) легкі для сприйняття формати, переважно - відео, 
2) маленьке - у розмірі та часі, але - велике у виборі, 
3) трешсинтез - наприклад, підбірка із фотографій улюбленої музичної групи під її пісню,
4) веселе,
5) винахідливе. скажімо, цю першу у своєму житті статтю, я пишу у програмі dreamweaver. наступну, мабуть, створю на екрані мобільного телефону. 
частина третя 
Здається, із попередніх частин має бути зрозуміло, що жити в Інтернеті - чудово. Якщо у реальності бажано робити добрі справи, аби здобути вічне життя після смерті, потрапити до раю тощо, то в Інтернеті прямо тут і зараз можна здобути друге життя - віртуальне. Треба лише активно брати участь у створенні інфосередовища. Вдалі записи у блогах, відеоролики на ютьюбі, коментарі на сайтах нарощують віртуальне тіло. Воно приносить більше задоволення і користі, аніж м'язи. Навіть такі, як у Єгора. Коли живеш в Інтернеті, перемикатися між реальними емоціями можна, як між програмами. Змовчу про icq, googletalk та інші комунікатори! 
Я багато сиджу в комп'ютері, наче це містечко у табакерці. Реальних людей починаю сприймати, як браузери. В них цілком можна обирати те, що хочеш. І це чудово приємне відчуття! 
 
 
</body>
</html>